300 китайців

З НЕОПУБЛІКОВАНОГО

Сергій Жадан

Це історія, що трапилася якось із китайцями,
із утікачами, що живуть на автостанціях,
в підвалах, по вокзалах, на батутах у спортзалах,
на товарі у контейнері і на соснових нарах.

Кожному китайцеві, що виїхав з Китаю,
але всяке слово Мао береже і пам'ятає,
складно уживатися щодня з капіталізмом,
із народним, інородним, видатним алкоголізмом.

І найстарші із китайців порішили більш не паритись,
й взяли собі у складчину розйобаний «Ікарус»,
в салон напакувавши задля виїзду з країни
садовини, городини та іншої мівіни.

І ось їдуть

триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.

І ось вони вкладаються між торбами картатими,
і рухаються сторожко осінніми Карпатами,
за чорною пітьмою, за господньою сурмою,
за райською, угорською, смурною шаурмою.

І в кожного китайця є душа його непрощенна,
і сниться йому сонячна республіка Угорщина
з полями і тополями, фіатами і опелями,
соплями, рублями і солодкими коноплями,

з побудками і дудками, з фінансовими мутками,
з дешевими, кошерними, страшними проститутками,
з відкритими кордонами, циганськими баронами
і майже ще не вживаними польськими гандонами.

Два сонні водії вже третю ніч про щось шепочуться,
і в сутінках волочаться, і п'яно заморочуються,
криво посміхаючися кожному китайцю,
які їм влаштували тут китайську окупацію,

фігачать по облому, переборюючи втому,
щоби цю китайську наволоч довезти до кордону,
щоби здати їх на митниці місцевим чи поліції,
і накупити шмоток, алкоголю і по піці.

Везуть

триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.

І той із них, хто виживе у чорній м'ясорубці,
хто вислизне за браму бандитизму і корупції,
ще буде підробляти документи між арештами
і торгувати коксом на вокзалах Будапешта.

Й збираючись у клубах на свята і на паради,
на засідання китайської марксистської громади,
вони співатимуть: Мао!
Ми на місці, Мао!

Китайців ніколи не буває замало....

треба йти прасувати татову рубашку!! ооооо!! мені лііінь!!! аататататтат!!)))

шось таке, або таке!

Слухаю Жадана, згадую той прекрасний час, коли я його побачила вживу, поспілкувалася...класний він, з ним цікаво...хеххехех!!! я пам'ятаю, скільки він фотався зі мною, аж поки мені сподобалося моє зображення, з розумінням він віднісся до цього))) хехеххехе!!!
чоооорт, і я випадково видалила ті фоти!!!! ааааа!! от лузер!! ну нічого, сподіваюся на ще одну зустріч!! ататтатата!!!

ооо, мій дружбан повернувся, виявляється у нього Інет вирубали!! сказав, шо "нікуди від мене не дінеться" хеххехехе!!! само собою!! ататтата!!

ви бачили нашого міністра оборони?!? от у нас вся оборона така!!

і ще, я сьогодні склянку води вилила на клавіатуру!! ооооооо!! а сама ржала з подруг, у яких така ж оказія сталася! --->висновок: ніколи не смійся з когось, бо не знаєш, шо з тобою станеться! хочааааа...ви знаєте, я взагалі з усього ржу!! мені хоч пальця покажи, вже сміх розпирає мене!! ооооооооооооооо!! холєра!! ахахахахах!!! 

ottttttt...

те, що постійно в голові

виглянула у вікно, щоб випустити стрибунця, котрий якимось дивом потрапив у квартиру..надворі пахне річкою...обожюю цей вологий запах, він віддає злегка гниллю..болотом..особливо інтенсивний вночі...як добре, що я живу недалеко від річки..обожнюю нічну тишу, іноді порушену співучими комахами..все таке заворожене, легке, дихаюче, прозоре, невагоме, дивне, повітря аж бринить..наповнює легені свободою..хочеться летіти..летіти, летіти, вище, вище, вище..ЩЕ ВИЩЕ, потрапити у космос відкритий, бачити ті планети, облетіти їх...померти від нестачі кисню..померти в казці..ні, побачити інші цивілізації..таких кумедних створінь з великими головами..хеххехех!! таких древніх, що для них ми будемо дітьми, малими нерозумними дітьми, без досвіду..але зухвалими!..де кінець і де початок всього того, що Всесвітом зветься?! чи взагалі все те, що ми бачимо існує?! ми дійсно бачимо?! не примара?! не ведіння?! не фантазія?! що таке людина?! ми є?! може ми просто механізми якісь, нас включили як комп'ютер?! хтось, може, створив нас задля експерименту..ми дивні..ми - загадка..наш мозок - загадка..ми реально діти, ми нічого не знаємо про себе і своє походження..купа теорій, але вони не дають достовірної відповіді..вони лише вводять в оману..ти задумуєшся над цим і в тебе починає кипіти мозок..ти розриваєшся..думки до божевілля доводять..потім в голові такий "джздждбждзззззззззззззззззззззззззззззззззззззз!!!" і все, "СТОП" ти кажеш собі, переключаєшся на щось інше, щоб далі не входити в стан божевілля..негайно шукаєш щось, щоб можна було відволіктися, заспокоїтися, прийти в себе, прийти до тями..краще всього допомагає прогулянка на свіжому повітрі..вечірня прогулянка..коли все відпочиває від денної спеки, все оживає..ТИША..вона рятує, вона і губить..але все одно я її люблю, вона необхідна наче ковток повітря свіжого..повітря..свіжого..нічного..запах річки..

ЛІНЬ?

заворожує..

хз..треба подумати

п'ю каву..з яких це пір?! щось зі мною не так..явно..і за переклад взятись ніяк не можу..уууу!!! зате лампочку сама вкрутила! хехххее!! це дійсно досягнення..світ ще не бачив подібного! а ще до мене рідко коли можна додзвонитися..я просто вимикаю гучність..і все!!..або ігнорую дзвінок...
а зараз я слухаю треки Eden Synthetic Corps...вони реально нереальні, недавно в Києві були, а я не була, я давно там не була..люблю під них спати..от..а ще писати..загалом під них все шо завгодно робити круто..а ще сподобався 7-й трек мого друга..там на 1.20 приблизно хвилині чудовий момент є..взагалі у нього класна музика..атмосферна..а ще мені сумно без нього..тупо не знаю шо робити, хоч роботи повно..оксюморон якийсь..аххахаха..вранці прокинулась, ніби у вулику побувала..ахаххахах!! насилу очі продерла, а ще мені снилось, що я літаю..обожнюю подібні сни, не розумію, чому так в реальному житті не можна..зате є у мене віртуальна реальність..сни - взгалі психодєл повний..ще у сні я вбивала якусь дивну штуковину, вона демоном була наче..ахахахаа...на вигляд як плюшева іграшка, жила в квітучому дереві..і взагалі, у снах я буваю демоном, виробляю всілякі штуковини незвичайні, а тут таке..світ просто перевернувся..оо, а ще мені снилось, що я літала між високовольтними лініями, купа проводів будь-якого розміру, і мене злегка током било..цікаво, до чого такий сон?! а ще мене розбудив дурнуватий стук молотка, котрий доносився від сусідів зверху..нові поселенці..ремонт роблять..ТО ПОЧНУ Я СЬОГОДНІ ПИСАТИ ВОКАБУЛЯРИ!?! - нє?! ах, жаль...хочу, щоб все навпаки було... швидше б вже друг повернувся..

ахахха!! я випала, побачивши на 1:37 хв Нергала)) супер!