I've killed a man. The man looked like me..

Выдержки из школьных сочинений

 - Умер М.Ю.Лермонтов на Кавказе, но любил он его не поэтому!

 - Плюшкин навалил у себя в углу целую кучу, и каждый день туда подкладывал...

 - Ленский вышел на дуэль в панталонах. Они разошлись, и раздался выстрел.

 - Дантес не стоил выеденного яйца Пушкина

 - Во двор въехали две лошади. Это были сыновья Тараса Бульбы.

 - Онегину нравился Байрон, поэтому он и повесил его над кроватью.

 - Герасим поставил на пол блюдечко, и стал тыкать в него мордочкой.

 - У Онегина было тяжело внутри, и он пришел к Татьяне облегчиться.

 - Французы бросились наутек, не выдержав духа русской армии.

 - Андрей Болконский часто ездил поглядеть тот дуб, на который он был похож как две капли воды.

 - Он обманым путем завел девушек к себе домой и совершил половое сношение с обоями.

 - Лермонтов родился у бабушки в деревне, когда его родители жили в Петербурге.

 - Чацкий вышел через задний проход и подпёрнул дверь палкой.

 - Герасим налил Муме щей.

 - Бедная Лиза рвала цветы и этим кормила свою мать.

 - Хлестаков сел в бричку и крикнул: "Гони, голубчик, в аэропорт!"

 - Отец Чацкого умер в детстве.

 - Пьер был светский человек и поэтому мочился духами.

 - Под старость лет его приковало к постели раком.

 - Вдруг Герман услыхал скрип рессор. Это была старая княгиня.

 - Кабаниха нащупала у Катерины мягкое место, и каждый день давила на него.

 - У Ростовых было три дочери: Наташа, Соня и Николай.

 - Из всех женских прелестей у Марии Болконской были только глаза.

 - Анна сошлась с Вронским совсем новым, неприемлемым для страны способом.

 - Тарас сел на коня. Конь согнулся, а потом засмеялся.

 - "Хоть одним глазком взгляну на Париж..." - мечтал Кутузов.

 - Денис Давыдов повернулся к женщинам задом и выстрелил два раза.

 - Душа Татьяны полна любви и ждёт не дождётся, как бы обдать ею кого-нибудь.

 - Шел полк французов и кутузов.

 - Онегин был богатый человек: по утрам он сидел в уборной, а потом ехал в цирк.

 - Петр Первый соскочил с пьедестала и побежал за Евгением, громко цокая копытами.

 - Нос Гоголя наполнен глубочайшим содержанием.

 - Глухонемой Герасим не любил сплетен и говорил только правду.

 - Анна бросилась под поезд, и он долго влачил ее жалкое существование.

 - Тургенева не удовлетворяют ни отцы, ни дети.

 - Такие девушки, как Ольга, уже давно надоели Онегину, да и Пушкину тоже.

 - Князю Олегу предсказали, что он умрёт от змеи, которая вылезет из его черепа.

 - Пушкин вращался в высшем свете и вращал там свою жену.

 - С Михаилом Юрьевичем Лермонтовым я познакомилась в детском саду.

 - Герасим ел за четверых, а работал один.

 - Печорин похитил Бэлу в порыве чувств и хотел через ее любовь приблизиться к народу. Но ему это не удалось. Не удалось ему это и с Максимом Максимычем.

 - Онегин ехал к своему умирающему дяде, приезжает и говорит: Скажи-ка дядя, ведь недаром, Москва, спаленная пожаром....

 - Базаров любил разных насекомых и делал им прививки.

 - На поле брани были слышны стоны и крики мертвецов.

 - Лев Толстой родился в 1828 году среди леса на ясной поляне.

 - Пугачев пожаловал шубу и лошадь со своего плеча.

 - У Чичикова много положительных черт: он всегда выбрит и пахнет.

 - Базаров умер молодым человеком и сбыча его мечт не произошла.

 - Пугачев помогал Гриневу не только в работе, но и в любви к Маше.

 - Шелковистые, белокурые локоны выбивались из под её кружевного фартука.

 - Базаров любил препарировать лягушек и помещицу Одинцову.

 - Сыновья приехали к Тарасу и стали с ним знакомиться.

 - Чичиков ехал в карете с поднятым задом.

 - По дороге в Богучарово Андрей Болконский, как старый дуб, расцвел и зазеленел.

 - Фамусов осуждает свою дочь за то, что Софья с самого утра и уже с мужчиной.

 - Таким образом, Печорин овладел Бэлой, а Казбич - Каракезом.

 - Во второй половине дня Печорин любил пить кофе со сливками общества.

 - Толстой и Марью Волконскую сделал матерью, и в этом его заслуга.

 - Наташа была истинно русской натурой, очень любила природу и часто ходила на двор.

 - Герасим бросил Татьяну и связался с Муму.

 - Грушницкий тщательно целил в лоб, пуля оцарапала колено.

300 китайців

З НЕОПУБЛІКОВАНОГО

Сергій Жадан

Це історія, що трапилася якось із китайцями,
із утікачами, що живуть на автостанціях,
в підвалах, по вокзалах, на батутах у спортзалах,
на товарі у контейнері і на соснових нарах.

Кожному китайцеві, що виїхав з Китаю,
але всяке слово Мао береже і пам'ятає,
складно уживатися щодня з капіталізмом,
із народним, інородним, видатним алкоголізмом.

І найстарші із китайців порішили більш не паритись,
й взяли собі у складчину розйобаний «Ікарус»,
в салон напакувавши задля виїзду з країни
садовини, городини та іншої мівіни.

І ось їдуть

триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.

І ось вони вкладаються між торбами картатими,
і рухаються сторожко осінніми Карпатами,
за чорною пітьмою, за господньою сурмою,
за райською, угорською, смурною шаурмою.

І в кожного китайця є душа його непрощенна,
і сниться йому сонячна республіка Угорщина
з полями і тополями, фіатами і опелями,
соплями, рублями і солодкими коноплями,

з побудками і дудками, з фінансовими мутками,
з дешевими, кошерними, страшними проститутками,
з відкритими кордонами, циганськими баронами
і майже ще не вживаними польськими гандонами.

Два сонні водії вже третю ніч про щось шепочуться,
і в сутінках волочаться, і п'яно заморочуються,
криво посміхаючися кожному китайцю,
які їм влаштували тут китайську окупацію,

фігачать по облому, переборюючи втому,
щоби цю китайську наволоч довезти до кордону,
щоби здати їх на митниці місцевим чи поліції,
і накупити шмоток, алкоголю і по піці.

Везуть

триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта,
триста китайців добу до Будапешта –
перші вже на місці, підтягнуться і решта.

І той із них, хто виживе у чорній м'ясорубці,
хто вислизне за браму бандитизму і корупції,
ще буде підробляти документи між арештами
і торгувати коксом на вокзалах Будапешта.

Й збираючись у клубах на свята і на паради,
на засідання китайської марксистської громади,
вони співатимуть: Мао!
Ми на місці, Мао!

Китайців ніколи не буває замало....

треба йти прасувати татову рубашку!! ооооо!! мені лііінь!!! аататататтат!!)))

шось таке, або таке!

Слухаю Жадана, згадую той прекрасний час, коли я його побачила вживу, поспілкувалася...класний він, з ним цікаво...хеххехех!!! я пам'ятаю, скільки він фотався зі мною, аж поки мені сподобалося моє зображення, з розумінням він віднісся до цього))) хехеххехе!!!
чоооорт, і я випадково видалила ті фоти!!!! ааааа!! от лузер!! ну нічого, сподіваюся на ще одну зустріч!! ататтатата!!!

ооо, мій дружбан повернувся, виявляється у нього Інет вирубали!! сказав, шо "нікуди від мене не дінеться" хеххехехе!!! само собою!! ататтата!!

ви бачили нашого міністра оборони?!? от у нас вся оборона така!!

і ще, я сьогодні склянку води вилила на клавіатуру!! ооооооо!! а сама ржала з подруг, у яких така ж оказія сталася! --->висновок: ніколи не смійся з когось, бо не знаєш, шо з тобою станеться! хочааааа...ви знаєте, я взагалі з усього ржу!! мені хоч пальця покажи, вже сміх розпирає мене!! ооооооооооооооо!! холєра!! ахахахахах!!! 

ottttttt...

те, що постійно в голові

виглянула у вікно, щоб випустити стрибунця, котрий якимось дивом потрапив у квартиру..надворі пахне річкою...обожюю цей вологий запах, він віддає злегка гниллю..болотом..особливо інтенсивний вночі...як добре, що я живу недалеко від річки..обожнюю нічну тишу, іноді порушену співучими комахами..все таке заворожене, легке, дихаюче, прозоре, невагоме, дивне, повітря аж бринить..наповнює легені свободою..хочеться летіти..летіти, летіти, вище, вище, вище..ЩЕ ВИЩЕ, потрапити у космос відкритий, бачити ті планети, облетіти їх...померти від нестачі кисню..померти в казці..ні, побачити інші цивілізації..таких кумедних створінь з великими головами..хеххехех!! таких древніх, що для них ми будемо дітьми, малими нерозумними дітьми, без досвіду..але зухвалими!..де кінець і де початок всього того, що Всесвітом зветься?! чи взагалі все те, що ми бачимо існує?! ми дійсно бачимо?! не примара?! не ведіння?! не фантазія?! що таке людина?! ми є?! може ми просто механізми якісь, нас включили як комп'ютер?! хтось, може, створив нас задля експерименту..ми дивні..ми - загадка..наш мозок - загадка..ми реально діти, ми нічого не знаємо про себе і своє походження..купа теорій, але вони не дають достовірної відповіді..вони лише вводять в оману..ти задумуєшся над цим і в тебе починає кипіти мозок..ти розриваєшся..думки до божевілля доводять..потім в голові такий "джздждбждзззззззззззззззззззззззззззззззззззззз!!!" і все, "СТОП" ти кажеш собі, переключаєшся на щось інше, щоб далі не входити в стан божевілля..негайно шукаєш щось, щоб можна було відволіктися, заспокоїтися, прийти в себе, прийти до тями..краще всього допомагає прогулянка на свіжому повітрі..вечірня прогулянка..коли все відпочиває від денної спеки, все оживає..ТИША..вона рятує, вона і губить..але все одно я її люблю, вона необхідна наче ковток повітря свіжого..повітря..свіжого..нічного..запах річки..

ЛІНЬ?

заворожує..

хз..треба подумати

п'ю каву..з яких це пір?! щось зі мною не так..явно..і за переклад взятись ніяк не можу..уууу!!! зате лампочку сама вкрутила! хехххее!! це дійсно досягнення..світ ще не бачив подібного! а ще до мене рідко коли можна додзвонитися..я просто вимикаю гучність..і все!!..або ігнорую дзвінок...
а зараз я слухаю треки Eden Synthetic Corps...вони реально нереальні, недавно в Києві були, а я не була, я давно там не була..люблю під них спати..от..а ще писати..загалом під них все шо завгодно робити круто..а ще сподобався 7-й трек мого друга..там на 1.20 приблизно хвилині чудовий момент є..взагалі у нього класна музика..атмосферна..а ще мені сумно без нього..тупо не знаю шо робити, хоч роботи повно..оксюморон якийсь..аххахаха..вранці прокинулась, ніби у вулику побувала..ахаххахах!! насилу очі продерла, а ще мені снилось, що я літаю..обожнюю подібні сни, не розумію, чому так в реальному житті не можна..зате є у мене віртуальна реальність..сни - взгалі психодєл повний..ще у сні я вбивала якусь дивну штуковину, вона демоном була наче..ахахахаа...на вигляд як плюшева іграшка, жила в квітучому дереві..і взагалі, у снах я буваю демоном, виробляю всілякі штуковини незвичайні, а тут таке..світ просто перевернувся..оо, а ще мені снилось, що я літала між високовольтними лініями, купа проводів будь-якого розміру, і мене злегка током било..цікаво, до чого такий сон?! а ще мене розбудив дурнуватий стук молотка, котрий доносився від сусідів зверху..нові поселенці..ремонт роблять..ТО ПОЧНУ Я СЬОГОДНІ ПИСАТИ ВОКАБУЛЯРИ!?! - нє?! ах, жаль...хочу, щоб все навпаки було... швидше б вже друг повернувся..

ахахха!! я випала, побачивши на 1:37 хв Нергала)) супер!

аа, такий мужчина!

'Arise! my sweetest friend or be forever fallen'!!

сподіваюся, шо вдасться мені потрапити якось на концерт Behemoth..їх пісні здатні піднести настрій таааааааааааааак високо, подарувати крила, надихнути..аа, легені переповнюються повітрям від цієї божественної музики..вічність готова слухати!! як там воно..'Arise! my sweetest friend or be forever fallen'!!

гра

а ще я дуже хочу пограти в Need For Speed Hot Pursuit! 

комарі такі нахабні стали! ааааа!!

час писати..треба лише зібратися, це зовсім просто, мабуть..))

ото як набі-і-і-і-ігло-о-о-о-о-о-о-о!!!

ніфіга ж собі!! пароль забула, з півгодини боролась, але поборола! уууууу!!
а ще мені треба писати купу вокабулярів..ПРАКТИКА ж!! все воно дуже класно, але часу наче вкрали! О_о

ще мені сказали, шо я за останній час змінилася дуже)) ахахаха!! стала дивною))
ну воно загалом зрозуміло: сидіти до четвертої ранку зі словниками і писати все, писаати, писааааати, писаааааати!!  ахаххахха!! ЗОМБІЛЕНД якийсь вже!! круто зустрічати світанок, угу, завжди мріяла побачити в усій красі! (єдиний раз, коли норм зустріла, було на випускному) а  тут же ж і появилась ще одна БЛИСКУЧА можливість, користуюсь нею, поки можна! дааа...
я завжди дивувалася таким..моторним людям, от вони все зроблять наперед і гуляють собі, і відпочивають, і такі раді, шо куди там...чого у мене не так?! ахахаха!!)) завжди я в паніці, кудись поспішаю, шалені очі, все летить разом зі мною..ооойй))
ну, там ще було про зміни, але то вже..хеххехехе...краще змовчати))

а ще мій прекрасний друг поїхав додому..і мені тепер нема з ким і поговорити. печально! я помітила, що за кожним його від'їздом, починаю дико нервувати, стаю злою, в мені прокидається бажання всіх посилати..ЯК ЖЕ Я НЕ ЛЮБЛЮ, КОЛИ ВІН ЇДЕ!! ааааа...заради нього, по суті, я і сиджу в цьому бісовому вконтачі..і приємно кожного разу з ним в скайпі спілкуватись..чогось він мені дорогий..

а ще я хочу зустріти кінець світу в Мексиці, біля храму Кукулькана..так, ми з другом, ще одним,  вирішили поїхати туди, хехеххехе, от лишилось тільки грошей назбирати)) але то така дрібниця!! візьмемо кредит, наприклад, все одно повертати не потрібно буде))) хехеххеххе!!махнемо в Мексику))

короче, занадто я розговорилася)) ахахах!! це, походу, компенсація за втрачену бесіду між мною і дружком! хеххе!! 

маразм

Навіть не знаю, от вирішила зареєструватися. Тепер буде кому слухати мої думки та переживання..ну, а хто буде? - так, ця мовчазна стіна. Порад, звісно, не дасть, але мовчки вислухає. На душі, може, легше стане.